Амстердам
Що там кажуть екстрасенси про будинки з “поганою енергетикою”? О, в Амстердамі від неї живого місця не залишилось! А все тому, що місто дуже старе. А хіба може старе місто обійтися без дУхів і привидів? Звичайно, ні! Пройдемося по місцях, де вони час від часу зв’являються людям, і намагаються розповісти нам свої забуті таємниці: моторошні, дивні, а часом навіть смішні 👻
Можливо, навіть відчуємо легкий холодок їхнього подиху… і почуємо легенди, які живуть в Амстердамі вже багато-багато сторіч. Місто засинає. Просинаються Привиди.
Хіба може середньовічне місто обійтись без відьми? Одну з них намагалися викрити... діти, яких вона зачарувала! Більше місяця ціле місто з напругою слідкувало за неймовірними і небаченими подіями, що розгорталися навколо найстарішої церкви міста...
Найпопулярніша туристична атракція сьогодні - хмарочос Адам Тауер. Найкращий краєвид на місто, найекстремальніша розвага в Амстердамі, та ще й найкрутіший нічний клуб. І саме в ньому іноді можна почути різкі моторошні звуки, що заглушають навіть гучну музику і мороз йде по шкірі. Чому?...
Цю прозору сумну дівчину на ім'я Гелена знає кожен амстердамець. І знає, де саме її знайти - просто біля її власного будинку, де колись мешкало її тілесне втілення в далекому 18 сторіччі. На вулиці, що була названа на її честь. А що сталося з Геленою і як вона дійшла до такого вічного життя, я вам розповім...
Привид "дикий, але симпатичний" мешкає саме тут, біля великої лютеранської церкви на каналі Сінгел. Він трошки відрізняється від більшості своїх колег, з якими ми знайомі - бо бешкетує з фантазією і шкодить перехожим не фатально . Але це якщо вірити одній легенді. Друга трошки моторошніша...
Колись у існування привидів свято вірили майже всі. Але в нашому випадку ключове слово - "майже". Бо знаходились сміливці і сміливиці, які навіть якщо і вірили в них, то чомусь зовсім не боялися. Більш того: намагались змусити їх на себе "працювати" найпростішим і найдоступнішим чином!
Колись дуже давно, в Темні віки, тут стояв монастир Міноритів та церква Сірих Ченців. І коїлися всередині іноді речі дуже, дуже жахаючі. Вже давно немає ані монастиря, ані церкви... Але пам'ять про ті часи і досі живе в назві вулиці, де вони стояли. А іноді і в дивних нічних звуках...
